Bokmålsordboka
bevæpne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bevæpne | bevæpner | bevæpna | har bevæpna | bevæpn!bevæpne! |
| bevæpnet | har bevæpnet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bevæpna + іменник | bevæpna + іменник | den/det bevæpna + іменник | bevæpna + іменник | bevæpnende |
| bevæpnet + іменник | bevæpnet + іменник | den/det bevæpnede + іменник | bevæpnede + іменник | |
| den/det bevæpnete + іменник | bevæpnete + іменник | |||