Bokmålsordboka
straffedømme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å straffedømme | straffedømmer | straffedømte | har straffedømt | straffedøm! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| straffedømt + іменник | straffedømt + іменник | den/det straffedømte + іменник | straffedømte + іменник | straffedømmende |
Значення та вживання
dømme til straff
Приклад
- være tidligere straffedømt for tyverier