Bokmålsordboka
storkors
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| et storkors | storkorset | storkors | storkorsastorkorsene |
Значення та вживання
i bestemt form: høyeste grad av en orden
Приклад
- storkorset av St. Olavs orden