Bokmålsordboka
stolpre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stolpre | stolprer | stolpra | har stolpra | stolpr!stolpre! |
| stolpret | har stolpret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stolpra + іменник | stolpra + іменник | den/det stolpra + іменник | stolpra + іменник | stolprende |
| stolpret + іменник | stolpret + іменник | den/det stolprede + іменник | stolprede + іменник | |
| den/det stolprete + іменник | stolprete + іменник | |||
Значення та вживання
gå stivt og ustøtt;
Приклад
- stolpre i høy snø;
- hun stolprer rundt i store tresko;
- han stolpret på gamle, støle bein