Bokmålsordboka
bevisbyrde
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en bevisbyrde | bevisbyrden | bevisbyrder | bevisbyrdene |
Походження
etter latin onus probandiЗначення та вживання
plikt til å framskaffe bevis (1)
Приклад
- bevisbyrden påhviler anklageren