Bokmålsordboka
stjele
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stjele | stjeler | stjal | har stjålet | stjel! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stjålen + іменникstjålet + іменник | stjålet + іменник | den/det stjålne + іменник | stjålne + іменник | stjelende |
Походження
norrønt stelaЗначення та вживання
- ta noe som tilhører en annen;
Приклад
- stjele en bil;
- hun stjeler varer i butikken;
- han stjal en idé fra meg
- legge beslag på;ta
Приклад
- tillitsvervene stjeler mye tid;
- de store vindusflatene stjeler mye varme
- lure (seg til)
Приклад
- stjele et kyss;
- de stjeler seg til å treffes nå og da;
- han stjal seg ut av huset
- brukt som adjektiv:
- stjålne øyekast