Bokmålsordboka
stipulere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stipulere | stipulerer | stipulerte | har stipulert | stipuler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stipulert + іменник | stipulert + іменник | den/det stipulerte + іменник | stipulerte + іменник | stipulerende |
Походження
fra latin ‘ta løfte av noen, betinge seg’Значення та вживання
fastsette, bestemme (ved avtale, kontrakt)
Приклад
- prisen er stipulert pr m3;
- byggekostnadene er stipulert til 3,4 millioner kroner – beregnet til