Bokmålsordboka
stinge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stinge | stinger | stinga | har stinga | sting! |
| stinget | har stinget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stinga + іменник | stinga + іменник | den/det stinga + іменник | stinga + іменник | stingende |
| stinget + іменник | stinget + іменник | den/det stingede + іменник | stingede + іменник | |
| den/det stingete + іменник | stingete + іменник | |||
Походження
norrønt stingaЗначення та вживання
nå sjelden: stikke;
jamfør stungen