Bokmålsordboka
stime 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stime | stimer | stima | har stima | stim! |
| stimet | har stimet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stima + іменник | stima + іменник | den/det stima + іменник | stima + іменник | stimende |
| stimet + іменник | stimet + іменник | den/det stimede + іменник | stimede + іменник | |
| den/det stimete + іменник | stimete + іменник | |||
Значення та вживання
behandle, rense med damp
Приклад
- bilen blir stimet under før antirustbehandlingen