Bokmålsordboka
stiltre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stiltre | stiltrer | stiltra | har stiltra | stiltr!stiltre! |
| stiltret | har stiltret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stiltra + іменник | stiltra + іменник | den/det stiltra + іменник | stiltra + іменник | stiltrende |
| stiltret + іменник | stiltret + іменник | den/det stiltrede + іменник | stiltrede + іменник | |
| den/det stiltrete + іменник | stiltrete + іменник | |||
Походження
kanskje sammenheng med norrønt stjǫlr ‘bakende’, opprinnelig ‘gå på stive bein’Значення та вживання
gå varsomt;
liste seg
Приклад
- vi stiltret oss ut av rommet