Bokmålsordboka
stevje
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stevje | stevjer | stevja | har stevja | stevj! |
| stevjet | har stevjet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stevja + іменник | stevja + іменник | den/det stevja + іменник | stevja + іменник | stevjende |
| stevjet + іменник | stevjet + іменник | den/det stevjede + іменник | stevjede + іменник | |
| den/det stevjete + іменник | stevjete + іменник | |||
Значення та вживання
synge, improvisere stev (2)