Bokmålsordboka
stette
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stette | stetter | stette | har stett | stett! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stett + іменник | stett + іменник | den/det stette + іменник | stette + іменник | stettende |
Походження
norrønt stétta ‘hjelpe, fremme’Значення та вживання
tilfredsstille, oppfylle
Приклад
- stette et krav