Bokmålsordboka
stensilere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stensilere | stensilerer | stensilerte | har stensilert | stensiler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stensilert + іменник | stensilert + іменник | den/det stensilerte + іменник | stensilerte + іменник | stensilerende |
Значення та вживання
mangfoldiggjøre tekst med stensil (1)
Приклад
- stensilere opp plakater
- brukt som adjektiv:
- et stensilert ark