Bokmålsordboka
steile 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å steile | steiler | steila | har steila | steil! |
| steilet | har steilet | |||
| steilte | har steilt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| steila + іменник | steila + іменник | den/det steila + іменник | steila + іменник | steilende |
| steilet + іменник | steilet + іменник | den/det steilede + іменник | steilede + іменник | |
| den/det steilete + іменник | steilete + іменник | |||
| steilt + іменник | steilt + іменник | den/det steilte + іменник | steilte + іменник | |
Значення та вживання
- om dyr: reise seg på bakbeina
Приклад
- hesten steilet
- lette opp framhjulet og balansere på bakhjulet på sykkel eller motorsykkel
- om fly: gå inn for bratt stiging, så det mister fart og styring
- reagere med sterk forferdelse
Приклад
- jeg steilet da jeg fikk høre prisen