Bokmålsordboka
stedfeste
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stedfeste | stedfester | stedfesta | har stedfesta | stedfest! |
| stedfestet | har stedfestet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stedfesta + іменник | stedfesta + іменник | den/det stedfesta + іменник | stedfesta + іменник | stedfestende |
| stedfestet + іменник | stedfestet + іменник | den/det stedfestede + іменник | stedfestede + іменник | |
| den/det stedfestete + іменник | stedfestete + іменник | |||
Значення та вживання
knytte til et bestemt sted;
Приклад
- stedfeste et håndskrift;
- det var vanskelig å tid- og stedfeste utsagnet