Bokmålsordboka
betuttet, betutta
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| betutta | betutta | betutta | betutta |
| betuttet | betuttet | betuttede | betuttede |
| betuttete | betuttete | ||
Вимова
betutˊtet eller betutˊtaПоходження
fra lavtyskЗначення та вживання
Приклад
- spillerne var noe betuttet etter nederlaget