Bokmålsordboka
statelig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| statelig | statelig | statelige | statelige |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| stateligere | stateligst | stateligste |
Походження
fra lavtysk; jamfør stasЗначення та вживання
Приклад
- en statelig skikkelse