Bokmålsordboka
betro
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å betro | betror | betrodde | har betrodd | betro! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| betrodd + іменник | betrodd + іменник | den/det betrodde + іменник | betrodde + іменник | betroende |
Вимова
betroˊПоходження
fra lavtyskЗначення та вживання
- overlate ansvar for noe
Приклад
- bli betrodd vervet som kasserer
- meddele i fortrolighet
Приклад
- han betrodde henne sine innerste tanker
Фіксовані вирази
- betro seg tilsnakke ut i fortrolighet
- hun betrodde seg til meg