Bokmålsordboka
stambokføre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stambokføre | stambokfører | stambokførte | har stambokført | stambokfør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stambokført + іменник | stambokført + іменник | den/det stambokførte + іменник | stambokførte + іменник | stambokførende |
Значення та вживання
om avlsdyr: føre inn og gi nummer i en stambok (1)
Приклад
- stambokføre rasekatter