Bokmålsordboka
betone
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å betone | betoner | betona | har betona | beton! |
| betonet | har betonet | |||
| betonte | har betont |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| betona + іменник | betona + іменник | den/det betona + іменник | betona + іменник | betonende |
| betonet + іменник | betonet + іменник | den/det betonede + іменник | betonede + іменник | |
| den/det betonete + іменник | betonete + іменник | |||
| betont + іменник | betont + іменник | den/det betonte + іменник | betonte + іменник | |
Вимова
betoˊneПоходження
fra tyskЗначення та вживання
- i språkvitenskap: legge trykket på
Приклад
- i ordet ‘allé’ skal siste stavelse betones
- legge vekt på;framheve
Приклад
- betone viktigheten av å følge opp avtalen