Bokmålsordboka
stable
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stable | stabler | stabla | har stabla | stabl!stable! |
| stablet | har stablet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stabla + іменник | stabla + іменник | den/det stabla + іменник | stabla + іменник | stablende |
| stablet + іменник | stablet + іменник | den/det stablede + іменник | stablede + іменник | |
| den/det stablete + іменник | stablete + іменник | |||
Походження
av stabelЗначення та вживання
Приклад
- stable murstein;
- veden var stablet opp i skjulet
Фіксовані вирази
- stable på beinafå i stand, ordne til
- stable en ny regjering på beina;
- de stablet et fotballag på beina i ein fart
- stable segreise seg ustøtt og langsomt
- jeg stablet meg til slutt opp i oppreist stilling;
- han klarte ikke stable seg på beina