Bokmålsordboka
stabilisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stabilisere | stabiliserer | stabiliserte | har stabilisert | stabiliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stabilisert + іменник | stabilisert + іменник | den/det stabiliserte + іменник | stabiliserte + іменник | stabiliserende |
Походження
gjennom fransk; fra latinЗначення та вживання
gjøre (mer) stabil eller stø
Приклад
- stabilisere en valuta;
- situasjonen har stabilisert seg