Bokmålsordboka
sprengkjøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sprengkjøre | sprengkjører | sprengkjørte | har sprengkjørt | sprengkjør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sprengkjørt + іменник | sprengkjørt + іменник | den/det sprengkjørte + іменник | sprengkjørte + іменник | sprengkjørende |
Значення та вживання
kjøre på spreng