Bokmålsordboka
splintre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å splintre | splintrer | splintra | har splintra | splintr!splintre! |
| splintret | har splintret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| splintra + іменник | splintra + іменник | den/det splintra + іменник | splintra + іменник | splintrende |
| splintret + іменник | splintret + іменник | den/det splintrede + іменник | splintrede + іменник | |
| den/det splintrete + іменник | splintrete + іменник | |||
Значення та вживання
slå i splinter (1;
knuse i biter
Приклад
- lynet splintret et tre;
- huset ble splintret til pinneved;
- glasset ble splintret