Bokmålsordboka
spjelke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å spjelke | spjelker | spjelka | har spjelka | spjelk! |
| spjelket | har spjelket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| spjelka + іменник | spjelka + іменник | den/det spjelka + іменник | spjelka + іменник | spjelkende |
| spjelket + іменник | spjelket + іменник | den/det spjelkede + іменник | spjelkede + іменник | |
| den/det spjelkete + іменник | spjelkete + іменник | |||
Походження
norrønt spelkjaЗначення та вживання
stive av med spjelk (1)
Приклад
- spjelke et brukket bein;
- teltstanga røk og måtte spjelkes