Bokmålsordboka
besørge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å besørge | besørger | besørga | har besørga | besørg! |
| besørget | har besørget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| besørga + іменник | besørga + іменник | den/det besørga + іменник | besørga + іменник | besørgende |
| besørget + іменник | besørget + іменник | den/det besørgede + іменник | besørgede + іменник | |
| den/det besørgete + іменник | besørgete + іменник | |||
Вимова
besørˊgeПоходження
fra lavtyskЗначення та вживання
ordne (med) noe;
sørge for å få utført noe
Приклад
- kan du besørge dette?
- besørge et ærend