Bokmålsordboka
besynge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å besynge | besynger | besang | har besunget | besyng! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| besungen + іменникbesunget + іменник | besunget + іменник | den/det besungne + іменник | besungne + іменник | besyngende |
Вимова
besynˊgeПоходження
fra tyskЗначення та вживання
lovprise i sang eller dikt