Bokmålsordboka
spekke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å spekke | spekker | spekka | har spekka | spekk! |
| spekket | har spekket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| spekka + іменник | spekka + іменник | den/det spekka + іменник | spekka + іменник | spekkende |
| spekket + іменник | spekket + іменник | den/det spekkede + іменник | spekkede + іменник | |
| den/det spekkete + іменник | spekkete + іменник | |||
Значення та вживання
- stikke noe, særlig fleskestrimler, i kjøtt som skal stekes
Приклад
- spekke en stek;
- spekk fileten godt med persille
- fylle fuger
Приклад
- spekke en mur
- fylle rikelig
Приклад
- programmet var spekket med gode innslag
- brukt som adjektiv: full
Приклад
- en spekket lommebok