Bokmålsordboka
besvogret, besvogra
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| besvogra | besvogra | besvogra | besvogra |
| besvogret | besvogret | besvogrede | besvogrede |
| besvogrete | besvogrete | ||
Вимова
besvogˊret eller besvogˊraПоходження
fra tysk; av foreldet besvogreЗначення та вживання
som er noens svoger, svigerinne, svigersønn, svigerdatter, svigerfar eller svigermor
Приклад
- beslektet eller besvogret med noen i kongehuset