Bokmålsordboka
spankulere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å spankulere | spankulerer | spankulerte | har spankulert | spankuler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| spankulert + іменник | spankulert + іменник | den/det spankulerte + іменник | spankulerte + іменник | spankulerende |