Bokmålsordboka
bestyrke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bestyrke | bestyrker | bestyrka | har bestyrka | bestyrk! |
| bestyrket | har bestyrket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bestyrka + іменник | bestyrka + іменник | den/det bestyrka + іменник | bestyrka + іменник | bestyrkende |
| bestyrket + іменник | bestyrket + іменник | den/det bestyrkede + іменник | bestyrkede + іменник | |
| den/det bestyrkete + іменник | bestyrkete + іменник | |||
Вимова
bestyrˊkeПоходження
av styrke (2Значення та вживання
bekrefte, gjøre sterkere, sikrere
Приклад
- bestyrke en mistanke;
- bestyrke en teori