Bokmålsordboka
bestyre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bestyre | bestyrer | bestyrte | har bestyrt | bestyr! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bestyrt + іменник | bestyrt + іменник | den/det bestyrte + іменник | bestyrte + іменник | bestyrende |
Вимова
bestyˊreПоходження
fra lavtysk; av styre (2Значення та вживання
Приклад
- bestyre en skole;
- teateret blir bestyrt av teatersjefen