Bokmålsordboka
sosialisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sosialisere | sosialiserer | sosialiserte | har sosialisert | sosialiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sosialisert + іменник | sosialisert + іменник | den/det sosialiserte + іменник | sosialiserte + іменник | sosialiserende |
Походження
fra fransk; jamfør sosial (2Значення та вживання
- overføre privat eiendom eller bedrift til statens eiendom eller kontroll
Приклад
- sosialisere tungindustrien
- innordne eller tilpasse i samfunnet
- omgås andre mennesker