Bokmålsordboka
soltilbeder
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en soltilbeder | soltilbederen | soltilbedere | soltilbederne |
Значення та вживання
- person som tilber sola som guddom;
- person som er glad i å sole seg;
Приклад
- stranda var full av soltilbedere