Bokmålsordboka
snøvle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snøvle | snøvler | snøvla | har snøvla | snøvl!snøvle! |
| snøvlet | har snøvlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snøvla + іменник | snøvla + іменник | den/det snøvla + іменник | snøvla + іменник | snøvlende |
| snøvlet + іменник | snøvlet + іменник | den/det snøvlede + іменник | snøvlede + іменник | |
| den/det snøvlete + іменник | snøvlete + іменник | |||
Походження
beslektet med snueЗначення та вживання
tale utydelig og gjennom nesen
Приклад
- han hadde drukket såpass at han snøvlet