Bokmålsordboka
snultre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snultre | snultrer | snultra | har snultra | snultr!snultre! |
| snultret | har snultret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snultra + іменник | snultra + іменник | den/det snultra + іменник | snultra + іменник | snultrende |
| snultret + іменник | snultret + іменник | den/det snultrede + іменник | snultrede + іменник | |
| den/det snultrete + іменник | snultrete + іменник | |||
Значення та вживання
- stikke seg bort