Bokmålsordboka
snorke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snorke | snorker | snorka | har snorka | snork! |
| snorket | har snorket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snorka + іменник | snorka + іменник | den/det snorka + іменник | snorka + іменник | snorkende |
| snorket + іменник | snorket + іменник | den/det snorkede + іменник | snorkede + іменник | |
| den/det snorkete + іменник | snorkete + іменник | |||
Походження
lydordЗначення та вживання
lage en ufrivillig, rallende eller gurglende lyd på innpust eller utpust når en sover;
Приклад
- snorke og snakke i søvne;
- hun snorket fornøyd der hun lå