Bokmålsordboka
bespotte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bespotte | bespotter | bespotta | har bespotta | bespott! |
| bespottet | har bespottet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bespotta + іменник | bespotta + іменник | den/det bespotta + іменник | bespotta + іменник | bespottende |
| bespottet + іменник | bespottet + іменник | den/det bespottede + іменник | bespottede + іменник | |
| den/det bespottete + іменник | bespottete + іменник | |||
Вимова
bespotˊteПоходження
fra tyskЗначення та вживання
håne, spotte (noe hellig)
Приклад
- bespotte Guds navn