Bokmålsordboka
snavle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snavle | snavler | snavla | har snavla | snavl!snavle! |
| snavlet | har snavlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snavla + іменник | snavla + іменник | den/det snavla + іменник | snavla + іменник | snavlende |
| snavlet + іменник | snavlet + іменник | den/det snavlede + іменник | snavlede + іменник | |
| den/det snavlete + іменник | snavlete + іменник | |||
Значення та вживання
snakke på en utydelig måte