Bokmålsordboka
snaue
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snaue | snauer | snaua | har snaua | snau! |
| snauet | har snauet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snaua + іменник | snaua + іменник | den/det snaua + іменник | snaua + іменник | snauende |
| snauet + іменник | snauet + іменник | den/det snauede + іменник | snauede + іменник | |
| den/det snauete + іменник | snauete + іменник | |||
Значення та вживання
- hogge trær eller skog
Приклад
- hele skogen er snauet ned
- klippe
Приклад
- de skal snaue lammene