Bokmålsordboka
smøye
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å smøye | smøyer | smøyde | har smøyd | smøy! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| smøyd + іменник | smøyd + іменник | den/det smøyde + іменник | smøyde + іменник | smøyende |
Походження
norrønt smeygja, av smygeЗначення та вживання
- smutte, træ
Приклад
- smøye et tau igjennom noe
- trekke av eller på
Приклад
- smøye av seg en genser