Bokmålsordboka
beskue
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å beskue | beskuer | beskua | har beskua | besku! |
| beskuet | har beskuet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| beskua + іменник | beskua + іменник | den/det beskua + іменник | beskua + іменник | beskuende |
| beskuet + іменник | beskuet + іменник | den/det beskuede + іменник | beskuede + іменник | |
| den/det beskuete + іменник | beskuete + іменник | |||
Вимова
beskuˊeПоходження
fra lavtysk; av skue (2Значення та вживання
se ut over;
iaktta
Приклад
- beskue sitt verk;
- beskue utsikten