Bokmålsordboka
smelle 3
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å smelle | smeller | smelte | har smelt | smell! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| smelt + іменник | smelt + іменник | den/det smelte + іменник | smelte + іменник | smellende |
Походження
av smelle (2Значення та вживання
- lage smell (2, 1);slå
Приклад
- smelle med dørene;
- han smeller neven i bordet;
- smelle til noen
- skjenne høylytt
Приклад
- de skjelte og smelte