Bokmålsordboka
smekte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å smekte | smekter | smekta | har smekta | smekt! |
| smektet | har smektet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| smekta + іменник | smekta + іменник | den/det smekta + іменник | smekta + іменник | smektende |
| smektet + іменник | smektet + іменник | den/det smektede + іменник | smektede + іменник | |
| den/det smektete + іменник | smektete + іменник | |||
Походження
av lavtysk smachten ‘forgå av sult’Значення та вживання
lengte inderlig etter;
jamfør vansmekte