Bokmålsordboka
smatte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å smatte | smatter | smatta | har smatta | smatt! |
| smattet | har smattet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| smatta + іменник | smatta + іменник | den/det smatta + іменник | smatta + іменник | smattende |
| smattet + іменник | smattet + іменник | den/det smattede + іменник | smattede + іменник | |
| den/det smattete + іменник | smattete + іменник | |||