Bokmålsordboka
sløyfe 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sløyfe | sløyfer | sløyfa | har sløyfa | sløyf! |
| sløyfet | har sløyfet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sløyfa + іменник | sløyfa + іменник | den/det sløyfa + іменник | sløyfa + іменник | sløyfende |
| sløyfet + іменник | sløyfet + іменник | den/det sløyfede + іменник | sløyfede + іменник | |
| den/det sløyfete + іменник | sløyfete + іменник | |||
Походження
fra lavtysk ‘slepe bort’Значення та вживання
la være å ta;
Приклад
- i dag sløyfer vi formiddagsmaten;
- sløyfe siste posten på programmet