Bokmålsordboka
sløvne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sløvne | sløvner | sløvna | har sløvna | sløvn! |
| sløvnet | har sløvnet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sløvna + іменник | sløvna + іменник | den/det sløvna + іменник | sløvna + іменник | sløvnende |
| sløvnet + іменник | sløvnet + іменник | den/det sløvnede + іменник | sløvnede + іменник | |
| den/det sløvnete + іменник | sløvnete + іменник | |||
Значення та вживання
bli sløv eller sløvere;
sløves