Bokmålsordboka
besitte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å besitte | besitter | besatt | har besittet | besitt! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| besitten + іменникbesittet + іменник | besittet + іменник | den/det besitne + іменник | besitne + іменник | besittende |
Вимова
besitˊteПоходження
fra lavtysk opprinnelig ‘sitte på’Значення та вживання
sitte inne med;
eie, ha
Приклад
- hun besitter store kunnskaper;
- han besitter de rette egenskaper til å være leder