Bokmålsordboka
sludre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sludre | sludrer | sludra | har sludra | sludr!sludre! |
| sludret | har sludret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sludra + іменник | sludra + іменник | den/det sludra + іменник | sludra + іменник | sludrende |
| sludret + іменник | sludret + іменник | den/det sludrede + іменник | sludrede + іменник | |
| den/det sludrete + іменник | sludrete + іменник | |||
Походження
trolig fra lavtyskЗначення та вживання
Приклад
- sitte og sludre sammen