Bokmålsordboka
sleive
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sleive | sleiver | sleiva | har sleiva | sleiv! |
| sleivde | har sleivd | |||
| sleivet | har sleivet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sleiva + іменник | sleiva + іменник | den/det sleiva + іменник | sleiva + іменник | sleivende |
| sleivd + іменник | sleivd + іменник | den/det sleivde + іменник | sleivde + іменник | |
| sleivet + іменник | sleivet + іменник | den/det sleivede + іменник | sleivede + іменник | |
| den/det sleivete + іменник | sleivete + іменник | |||
Значення та вживання
- gå klosset og slengende
Приклад
- sleive i vei
- arbeide eller tale uvørent
Приклад
- sleive i vei
Фіксовані вирази
- sleive bort i/borti noetilfeldig komme borti noe
- han sleivet bort i ballen;
- hun sleiver borti en annen bil
- sleive og gådrive på uten styring;
gå sin skjeve gang